+38 (044) 223 14 06

Atellica NEPH 630: Точність, що виводить нефелометрію на новий рівень

Інноваційний підхід до аналізу білків у сучасній лабораторній діагностиці

Atellica NEPH 630: Точність, що виводить нефелометрію на новий рівень - Емпіріка

Нефелометрія, метод визначення концентрації сироваткових білків, включаючи імуноглобуліни, заснований на тому, що частинки в розчині розсіюють світло, яке проходить через розчин, а не поглинають його. Нефелометричні системи реєструють ступінь розсіювання, який співвідносять з кількістю білка в розчині [1]. Перша згадка клінічного застосування нефелометричної системи була описана Л.М. Кіллінгсвортом і Дж. Севорі у 1971 р. для кількісного визначення імуноглобулінів та їх ізотипів в сироватці крові людини [2].

 

Відтоді нефелометрія зарекомендувала себе як основний метод кількісного визначення імуноглобулінів (IgG, IgA, IgM та IgE), а також інших сироваткових білків.

 

В сучасних біохімічних аналізаторах визначення аналіту відбувається переважно турбідиметричним і нефелометричним методами для кількісного визначення сироваткових білків. У ході реакції коли антитіло проти білка реагує з білком, утворюється комплекс білок-антитіло, який пропорційний концентрації антитіла. Нефелометрія вимірює світлову енергію, розсіяну (відбиту) від утвореного комплексу до детектора, який знаходиться під кутом відносно джерела світла (рис. 1A), тоді як турбідиметрія вимірює різницю інтенсивності прохідного світла, коли детектор знаходиться прямо навпроти джерела світла (рис. 1B) [3].

 

 

Рис. 1. Схематичне зображення нефелометричної (A) і турбідиметричної (B) систем [4].

 

 

Нефелометричні системи чутливіші за турбідиметричні, оскільки при розташуванні детектора під кутом до світлового променя немає розсіювання до появи комплексу, тому детектор вимірює нуль, або близьке до нуля значення, на бланковому вимірі (рис. 2), а при утворенні комплексу білок-антитіло відбувається розсіяння, інтенсивність якого пропрційна концентрації. У той час як при турбідиметрії максимум світла спостерігається до утворення комплексу, тому при виявленні аналіту в зразку світло, що реєструється, зменшується лише на невелику величину від максимуму (рис. 2) [3].

 

 

Рис. 2. Графік залежності сигналу бланкового виміру до сигналу на утворення комплексу з аналітом в турбідиметричній і нефелометричній системах.

 

Часто кут нахилу детектора відносно джерела світла в нефелометричних системах становить 90°, однак при такому нахилі важко фіксувати незначне розсіяння при низькіх концентраціях аналіту. У ситемі Atellica NEPH 630 (рис. 3) детектор встановлений під кутом 13-24° завдяки чому детектор може віксувати найменше розсіюявння при мінімальних концентраціях аналіту в зразку забезпечуючи максимальну чутливість аналізатора.

 

Завдяки своїй чутливості і точності нефелометрія зарекомендувала себе як «золотий стандарт» кількісного визначення білків. Тому на нефелометрію посилаюсться такі організації як, наприклад Європейське товариство медичної онкології і Міжнародний фонд мієломи для діагностики та лікування множинних мієлом, моноклональних гамопатій та ін. [5].

 

 

Рис. 3. Нефелометричний аналізатор Atellica NEPH 630.

 

Atellica NEPH 630 – це сучасний високоточний нефелометричний аналізатор для дослідження сироваткових білків у зразках пацієнта.

 

  • Має пропускну здатність 65-100 тестів/год, залежно від типу методик.
  • Забезпечує надійні результати та фіксує мінімальні змині в показниках пацієнтів завдяки куту нахилу детектора в 13-24°, що дозволяє оцінювати показники в динаміці (наприклад для відстежування процесу лікування, підбору терапевтичних засобів і т.д.).
  • В переліку має діагностичні та прогностичні маркери поліклональних і моноклональних гамопатій, аутоімунних і ревматоїдних захворювань, активності системи комплементу, розладів коагуляції, хвороб нирок, серцево-судинних захворювань, хронічного алкоголізму, дисфункції гематоенцефалічного бар'єру, запалення, алергічних захворювань та ін..

 

Atellica NEPH 630 – ідеальне доповнення сучасної лабораторії.

 

Посилання:

  1. Moticka E.J. A Historical Perspective on Evidence-Based Immunology. Ch 39. 2016. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-398381-7.00039-3 
  2. Killingsworth L.M., Savory J. Automated Immunochemical Procedures for Measurement of Immunoglobulins IgG, IgA, and IgM in Human Serum. 1971. https://doi.org/10.1093/clinchem/17.9.936 
  3. Levinsov S.S. Protein Electrophoresis, Serum Free Light Chain Assay and Other Biomarkers in Diagnosis and Monitoring of Monoclonal Protein Associated Disease. 2022. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-818731-9.00141-5 
  4. Diamandis E.P., Christopoulos T.K. Immunoassay. 1996. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-214730-2.X5000-6 
  5. Moreau P., San Miguel J., Sonneveld P. et al. Multiple myeloma: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. 2017. https://doi.org/10.1093/annonc/mdx096