Трансплантація органів — одне з найбільших досягнень медицини ХХ століття, – продовжує життя і покращує якість сотням тисяч пацієнтів по всьому світу. Численні акти самопожертви з боку донорів органів і їх сімей, також як і численні значні наукові і клінічні успіхи, досягнуті медиками, перетворили трансплантацію не тільки у спосіб порятунку життя, а й у символ людської солідарності [1].
Щороку в Україні близько 5 000 людей потребують пересадки органів. Для них ця операція – єдиний шанс на життя. Впродовж десятиліть після проголошення незалежності питання порятунку людей, які потребують пересадки, «висіло в повітрі». Проводились лише поодинокі посмертні органні трансплантації. Водночас від живого донора було проведено всього кілька десятків пересадок.
Поворотним моментом у трансплантації стало прийняття змін до Закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 20.12.2019 року. Тоді ж, після значної перерви, в Ковельській районній лікарні за участі столичних лікарів було проведено трансплантацію серця і нирок від померлого донора [2].
(Джерело посилання — https://media.istockphoto.com/)
Пацієнти з ослабленим імунітетом особливо вразливі до звичайних або опортуністичних вірусних інфекцій. Вони часто виникають після трансплантації солідного органу або гемопоетичних клітин, що супроводжується захворюваністю та смертністю до 40%. Такі інфекції можуть походити від донора, бути позалікарняними або відповідати реактивації існуючих латентних ендогенних вірусів пацієнта.
Успішна профілактика та раннє виявлення вірусних інфекцій, включаючи реактивацію, є основними принципами ведення пацієнтів з трансплантатами. Для ефективних стратегій превентивного та терапевтичного лікування важлива точна кількісна оцінка вірусного навантаження. Як правило, в імунокомпрометованих організмах реактивація декількох вірусів може відбуватися одночасно, що робить всебічну ідентифікацію патогенних вірусів, які реплікуються, вкрай важливою. Моніторинг опортуністичних вірусних інфекцій у пацієнтів після трансплантації найчастіше виконується за допомогою кількох кількісних ПЛР-аналізів.
Серед виробників наборів в молекулярній діагностиці для досліджень пацієнтів із ослабленим імунітетом чи трансплантованими органами для ПЛР представлена всесвітньовідома компанія GeneProof.
GeneProof — це біотехнологічна компанія, що працює в області молекулярної діагностики серйозних інфекцій і генетичних захворювань in vitro [3].
Портфоліо GeneProof в першу чергу зосереджене саме на інфекційних захворюваннях вірусного та бактеріального генезу. Приділяючи особливу увагу якості, GeneProof пропонує технологічно передові набори для ПЛР у режимі реального часу [4].
Рішенням від GeneProof для діагностики пацієнтів із ослабленим імунітетом чи з трансплантованими органами є наступні набори:
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення Цитомегаловірусу;
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення вірусу Епштейна-Барра (EBV);
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення вірусу BK вірусу (BKV);
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення вірусу JC вірусу (JCV);
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення Аденовірусу;
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення Aspergillus;
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення вірусу простого герпесу (HSV-1/2);
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення вірусу герпесу 6/7 (HHV-6/7);
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення вірусу герпесу 8 (HHV-8);
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення Parvovirus B19;
- GeneProof® Набір ПЛР для визначення Вірусу вітряної віспи (Varicella-Zoster);
- GeneProof® Універсальний внутрішній контроль.