+38 (044) 223 14 06

Acanthamoeba keratits чи ‘звичайний’ Herpes simplex?

Стійкість, симптоми та важливість швидкого виявлення умовно-патогенних амеб

Acanthamoeba keratits чи ‘звичайний’ Herpes simplex? - Емпіріка

Акантамеби — вільноживучі найпростіші, які мають убіквітарне поширення та населяють різноманітні екосистеми, такі як ґрунт, вода, повітря. Вони були ізольовані із басейнів, водопровідних мереж, охолоджувальних та стоматологічних установок, апаратів для гемодіалізу, медичних засобів (рідина для лінз) тощо.

 

Серед вільноживучих амеб тільки чотири роди включають умовно-патогенних для людини та тварин представників: Acanthamoeba, Balamuthia, Naegleria та Sappinia. Їх таксономічне положення кілька разів переглядали відповідно до критеріїв сучасної систематики. Опираючись на класифікацію, запропоновану Міжнародним товариством протозоологів, ці мікроорганізми були віднесені до так званих «супергруп». Acanthamoeba та Balamuthia були віднесені до супергрупи Amoebozoa: Acanthamoevidae; Naegleria fowleri до Excavata: Heterolobosia: Vahlkampfiidae; і Sappinia до Amoebozoa: Flabellinea: Thecamoevidae. Вільноживучі амеби здатні викликати такі захворювання у людей як: амебний кератит, гранулематозний енцефаліт, менінгіт та менінгоенцефаліт, синусити, шкірні ураження тощо [2].

 

Люди часто контактують з Acanthamoeba шляхом вдихання цист, що знаходяться в повітрі. Організми можуть бути виявлені в носоглотці, а циркулюючі IgG-антитіла до антигенів Acanthamoeba присутні у 80% здорових осіб. Аналогічно, сльози здорових осіб також містять специфічні IgA-антитіла до антигенів Acanthamoeba.

 

Acanthamoeba стійка до багатьох форм дезінфекції та деконтамінації. Вона існує у двох формах: активна трофозоїтна форма, яка рухається за допомогою скорочень пальцеподібних виступів, та неактивна циста, яка оточена двошаровою целюлозною оболонкою. Циста здатна витримувати умови навколишнього середовища, включаючи тривалі періоди екстремальних температур, pH та висихання. Перехід у форму цисти може відбуватися в умовах обмеженого вмісту поживних речовин, накопичення продуктів метаболізму та токсинів у культуральному середовищі, а також у несприятливих умовах навколишнього середовища. Цей процес диференціації, ймовірно, також відіграє важливу роль у патогенезі акантамебного кератиту (Acanthamoeba keratitis).

 

Існують також докази симбіотичних відносин між Acanthamoeba та організмами, які вона поглинає. Патогенні організми можуть утримуватися в цитоплазмі, забезпечуючи захист поглиненого організму від дезінфекції або захисних механізмів хазяїна та дозволяючи йому рости та розмножуватися.

 

Акантамеба найчастіше викликає кератит у людини, проте деякі штами (відмінні від тих, що викликають кератит) також можуть дуже рідко інфікувати мозок (гранульоматозний амебний енцефаліт) у осіб з ослабленим імунітетом, а також шкіру. Рід Acanthamoeba класифіковано на 18 різних підтипів, позначених T1-T18. Генотипування все частіше використовується для характеристики штамів, що викликають захворювання у людини. Ізоляти рогівки, пов'язані як з контактними лінзами, так і не пов'язані з ними, найчастіше асоціюються з генотипом T4, який включає види Acanthamoeba castellanii, A. polyphaga та A. culbertsonii.

 

Акантамебний кератит зазвичай є одностороннім захворюванням, але може виникати і двосторонньо. Ранніми симптомами захворювання зазвичай є біль, світлобоязнь та відчуття сльозотечі, іноді в більшій мірі, ніж це випливає з клінічної картини. Однак акантамебний кератит може також розвиватися без болю.

 

На ранніх стадіях акантамебний кератит обмежується епітелієм з точковою кератопатією та часто псевдодендритами. На пізніх стадіях захворювання стан прогресує до строми та характеризується руйнуванням епітелію з рецидивуючим перебігом та запаленням строми. Імунні кільцеві виразки та склерит, які вважаються стерильними запальними реакціями, зазвичай виникають пізніше у 15–20% випадків. Якщо розвивається склерит, часто повідомляється про дуже сильний, постійний біль. На пізніх стадіях захворювання також можуть спостерігатися витончення строми, помутніння рогівки, гіпопіон, перфорація рогівки, катаракта, глаукома та запалення заднього сегмента. Лімбіт присутній у 90% випадків як на ранніх, так і на пізніх стадіях захворювання, і часто спостерігається реакція передньої камери.

 

Діагностика

 

Культуральний посів рогівки. Золотим стандартом у діагностиці акантамебного кератиту залишається культуральне дослідження рогівки. Хоча конфокальна мікроскопія залишається корисним допоміжним засобом, особливо для виявлення цист на пізній стадії захворювання та для моніторингу терапії, діагностична чутливість і специфічність залишаються залежними від дослідника.

 

Гістологія. Часто гістологічне дослідження також проводять під час встановлення діагнозу або на пізніших стадіях захворювання на основі зразка біопсії рогівки. Якщо також відбирається зразок для гістології, його зазвичай встановлюють та фіксують на скляній пластині для імуногістохімії. Зразок забарвлюють для виявлення організмів або їх специфічних антигенів для візуалізації під світловим або флуоресцентним мікроскопом.

 

ПЛР. Полімеразна ланцюгова реакція дозволяє ідентифікувати генотип мікроорганізму на основі аналізу послідовності рибосомної ДНК, присутньої в зразку тканини або біологічної рідини. Ця методика, що використовує мазок або зразок епітелію, є чутливою в 85 % випадків для Acanthamoeba, та є корисною у випадках з негативним результатом культурального дослідження [1].

 

Діагностика інфекцій Acanthamoeba за допомогою мікроскопічного дослідження клінічних зразків є складною і вимагає кваліфікованого лабораторного персоналу. Крім того, може бути необхідна тривала інкубація культур, особливо коли пацієнти вже пройшли лікування. Проте діагностика Acanthamoeba була спрощена та вдосконалена завдяки створенню кількох ПЛР-тестів, що націлюються на різні ділянки гена ядерної малої субодиниці 18S рРНК (Rns) [3].

 

Саме тому для успішного та правильного лікування важливою є рання та швидка діагностика. Новинкою від австрійської компанії Ingenetix GmbH є набір реагентів ParoReal Kit Acanthamoeba T4 (CE-IVD), який дозоляє отримати результат менш ніж за 2 год після виділення зразків.

 

(Джерело посилання —https://ingenetix.com/en/product/human/Kit+Acanthamoeba+T4/)

 

Даний набір — це неавтоматизований тест для якісного виявлення ДНК (ген 18S рРНК) видів Acanthamoeba генотипу T4 (A. castellani, A. lugdunensis, A. mauritaniensis, A. polyphaga, A. rhysodes, A. royreba) за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Як вже зазначалося, генотип T4 є найпоширенішим (приблизно 86%) генотипом Acanthamoeba, що викликає кератит у всьому світі. Відповідними зразками для дослідження є виділені ДНК з клінічних зразків людини, пов'язаних з кератитом (мазки з ока, біопсії рогівки, очні пунктати, зішкріби рогівки), а також контактні лінзи та розчин для контактних лінз. Специфічна для зонда крива ампліфікації в каналі FAM вказує на ампліфікацію специфічної для Acanthamoeba ДНК. Внутрішній позитивний контроль ДНК виявляється в каналі Cy5 та служить контролем для виділення ДНК та можливого інгібування ПЛР в реальному часі. Даний набір є сумісним із багатьма аналізаторами для проведення ПЛР у режимі реального часу [5].

 

Висновки

 

Отже, глобальне збільшення захворюваності спонукає офтальмологів враховувати акантамебний кератит при появі дуже схожих симптомів. 80% випадків даного захворювання діагностуються неправильно, 48% з них помилково лікують стероїдами від вірусу простого герпесу (Herpes simplex virus), що, як було доведено, погіршує перебіг акантамебного кератиту [4].

 

Тому швидка та якісна ПЛР-діагностика буде сприяти правильним лікарським призначенням та якнайшвидшому одужанню пацієнта.

 

Список використаних джерел

1. Carnt N, Stapleton F. Strategies for the prevention of contact lens-related Acanthamoeba keratitis: a review Ophthalmic Physiol Opt 2016; 36: 77–92. doi: 10.1111/opo.12271.

2. Chobotar, A. (2019). Акантамеби як резервуар патогенних бактерій та вірусів. Інфекційні хвороби. 66–74. doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10328.

3. Lamien-Meda, A.; Köhsler, M.; Walochnik, J. Real-Time PCR for the Diagnosis of Acanthamoeba Genotype T4. Microorganisms 2022, 10, 1307. https://doi.org/10.3390/ microorganisms10071307.

4. Acanthamoeba Keratitis Eye Foundation. Інформація про Acanthamoeba keratitis: рідкісне, але серйозне ураження рогівки ока, викликане вільноживучою амебою. Доступно за посиланням: akeyefoundation.com/acanthamoebakeratitis/.

5. Ingenetix / ParoReal Kit Acanthamoeba T4. Виробник і діагностичний набір для виявлення ДНК амеби (генотип T4) шляхом ПЛР/реального часу, використовується для підтвердження діагнозу Acanthamoebakeratitis.  Доступно за посиланням: ingenetix.com/en/product/human/Kit+Acanthamoeba+T4/.